Manufacturing Operations Management (MOM)
Керування виробничими операціями
Для успішного функціонування і розвитку будь-якого підприємства, всі його системи мають функціонувати як єдине ціле, всі функції мають бути узгоджені та скоординовані. Проте, історично склалось, що рівень керування бізнес-процесами та рівень керування виробництвом знаходяться в сфері відповідальності різних осіб, розробляються та розвиваються незалежно один від одного. Рівень керування бізнес-процесами, зазвичай, розробляється спеціалістами з ІТ сектора, які мало, або і взагалі нічого не розуміють в керуванні виробничими процесами. У свою чергу рівень керування виробництвом розробляється спеціалістами АСКТП, що не замислюються про процеси верхнього рівня. Навіть при одночасній розробці всіх рівнів підприємства, спеціалісти ІТ і АСКТП спілкуються «різними мовами» і не розуміють потреб одне одного.
Ця проблема стає очевидною при інтеграції різноманітних бізнес-застосунків. Адже вони відповідають за різні аспекти виробництва, і відносяться до різних рівнів функціональної ієрархії. Незважаючи на це, всі бізнес-додатки повинні бути пов’язані між собою і обмінюватись інформацією у зручній та зрозумілій формі. Для узгодження зв’язку між функціями рівня керування підприємства та виробництва ще в 2000-у році вийшла перша версія стандарту ANSI/ISA-95 (ANSI-національні стандарти США, ISA – галузеві стандарти по автоматизації для рядку країн), який сьогодні налічує вже 5 частин та кілька редакцій. Організація ISA заохочує використання та застосування своїх галузевих стандартів на глобальній основі, що відповідно сприяло прийняттю стандарту на міжнародному рівні - IEC 62264.
До появи стандарту рішення з інтеграції систем керування бізнес-процесами та систем керування виробничими операціями були індивідуальними для кожного виробництва, з власною термінологією, підходами та реалізацією. Крім того, що такі рішення були досить дорогими, виникала складність розширення таких систем при необхідності. Також ускладнювалась оцінка ефективності систем через відсутність спільних означень, а отже й можливості їх порівняння. Відсутність стандартної термінології, різнорідна організаційна культура та інші фактори спричиняли низький відсоток успішних проектів з інтеграції, а їх розробка тривала протягом багатьох років.
Для рішення цих проблем IEC 62264 пропонує стандартну термінологію та узгоджений набір концепцій та моделей для інтеграції систем керування із системами підприємства, що покращить комунікацію між усіма зацікавленими сторонами, і зможе надати наступні переваги:
-
скоротити час на створення нової системи;
-
надавати можливість постачальникам надавати відповідні інструменти для впровадження інтеграції систем керування із системами підприємства;
-
дозволяти користувачам краще означувати свої потреби;
-
скоротити витрати на автоматизацію виробничих процесів;
-
оптимізувати ланцюги постачань;
-
зменшити трудовитрати на виконання інженерних робіт протягом життєвого циклу систем
Стандарт дозволяє замінити специфічну термінологію постачальників на чіткі означення інформації для обміну між функціями організаційно-економічного рівня підприємства та керування виробничими операціями, дає чітке означення кожному елементу інформації за рахунок об'єктних моделей UML та таблиць атрибутів, дозволяє відокремити бізнес-процеси від виробничих.
В Україні з 1-го вересня 2019-го року стандарт ДСТУ EN 62264-1:2019 діє на ряду з іншими стандартами, що просуваються в рамках Технічного Комітету 185 «Промислова автоматизація» (далі – ТК 185). Наразі він прийнятий методом підтвердження (в англомовному варіанті). Викладачі нашої кафедри входять до робочої групи ТК, яка займається даним стандартом. В рамках роботи над стандартами, було створено багато матеріалу, який доступний на сайті ТК185. Зокрема там можна подивитися переклади українською мовою першої частини стандарту, а також завантажити білку книгу та посібник.
Не дивлячись на доступність інформації та законність даного стандарту в Україні, він не буде прийнятий спільнотою розробників, постачальників та виробничників, якщо його важливість та основні функції не будуть донесені до потенційного споживача. Наразі в Україні впровадження систем керування виробництвом більше є винятком, аніж правилом. Тим не менше, обізнаність в стандарті може значно прискорити цифровізацію підприємств, що на сьогоднішній день є важливою основою ефективності їх функціонування. Розроблені матеріали мають за мету показати основні переваги використання стандарту як для кінцевих замовників так і для інтеграторів, а також показати принципи їх застосування.
Викладачі кафедри викладають принципи побудови систем MOM та використання стандартів в різних дисциплінах, зокрема в Автоматизовані системи керування виробництвом, матеріали якого доступні за посиланням.
В рамках роботи над даною тематикою також було видано ряд наукових статей:
-
Computer integrated manufacturing: overview of modern standards / A.Рupena, I. Elperin, R. Mirkevich, O. Klymenko. // Automation of Technological and Business - Processes. – 2016. – №3. – С. 63–74.
-
Сучасні стандарти інтегрованого керування і шляхи їх впровадження в Україні / О. М. Пупена, І. В. Ельперін, Р. М. Міркевич // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2017. - Т. 23, № 1. - С. 25-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2017_23_1_5